Back

Куди звернутися по допомогу?

Важливі контакти психологічної та соціальної підтримки Якщо ви або ваша дитина опинилися у складній життєвій ситуації, переживаєте сильне емоційне напруження, тривогу, страх, насильство, булінг чи іншу кризову ситуацію — не залишайтеся наодинці з проблемою. Зверніться по допомогу до фахівців.

Психологічна допомога​

🧠 Національна психологічна асоціація — 0 800 100 102
🧠 «Людина в біді» — 0 800 210 160

👧 Національна гаряча лінія для дітей та молоді — 116 111 / 0 800 500 225

🛡 Урядова гаряча лінія — 1547
🛡 «Ла Страда — Україна» — 116 123 / 0 800 500 335

⚖️ Безоплатна правнича допомога — 0 800 213 103

🚨 112 — єдиний номер екстреної допомоги
👮 102 — Національна поліція

Просити про допомогу — нормально. Звернення до психолога, соціального працівника, педагога чи іншого фахівця є проявом турботи про себе, а не слабкістю. Якщо проблема виникла у ліцеї, ви також можете звернутися до практичного психолога, соціального педагога, класного керівника або адміністрації закладу освіти.

Психологічна безпека в закладі освіти
Психологічна безпека — це стан освітнього середовища, у якому дитина почувається прийнятою, захищеною, почутою та має можливість вільно висловлювати свої думки й емоції без страху приниження, насильства, дискримінації чи покарання.
Для роботи практичного психолога психологічна безпека охоплює:
🛡 захист від насильства та булінгу;
🤝 поважне ставлення з боку однолітків і дорослих;
💬 можливість говорити про свої переживання та звертатися по допомогу;
❤️ емоційне прийняття та підтримку;
🌿 створення атмосфери довіри та безпеки;
🚫 недопущення приниження, залякування, дискримінації та стигматизації;
🔐 дотримання конфіденційності в межах професійних та правових норм;
👥 своєчасне реагування на ситуації, які можуть загрожувати психологічному благополуччю дитини.

Завдання психологічної служби щодо психологічної безпеки
Профілактика:
проведення занять із розвитку емоційної грамотності, саморегуляції, толерантності, навичок ненасильницького спілкування та протидії булінгу.
Діагностика:
виявлення ознак тривожності, емоційного напруження, труднощів адаптації, соціальної ізоляції, конфліктів та інших чинників, що можуть порушувати психологічну безпеку.
Підтримка:
індивідуальні та групові консультації, корекційно-розвиткова робота, психологічний супровід дітей у складних життєвих ситуаціях.
Реагування:
у разі виявлення насильства, булінгу, загроз чи інших небезпечних ситуацій — діяти відповідно до встановленого в закладі алгоритму реагування.
Створення безпечного середовища:
формування культури, у якій помилку можна виправити, про проблему можна розповісти, а по допомогу — звернутися без страху.